Михайло Попов | Живопис

Коли:
09.16-09.30
Категорія:

Михайло Попов. Живопис 

16.09.2015-30.09.2015  

Творчість Михайла Попова, його авторський стиль є складним поєднанням стилістики експресіонізму, міфології, гротеску та надбання народної культури. Глибоко духовне, сокровенне і пережите ним самим «на хуторі ясеновому» на Харківщині допомагає йому трансформувати духовні народні традиції у свої образотворчі версії, де сюжетно-тематичний пантеїзм його композицій про сільський, «хутірський» побут і працю поєднано з фольклором, фантастичними уявленнями та віруваннями народу, поетичними легендами та повір’ями. Це дає підстави вважати його творчий доробок своєрідним слобожанським перекладом «Лісової пісні» Лесі Українки, де насиченість і одухотвореність простого, архаїчного побуту, поетичність сприйняття світу така, що людина підноситься над буденністю і на рівних говорить з усім і вся. Його роботи надзвичайно щільно заповнено змістом, дією, персонажами. Михайло творить світ, який водночас є видимим і не видимим. Він являється не кожному і не всякому, а лиш тому, хто хоче його бачити, вірить у всеохоплюючу єдність буття, його взаємопов’язаність, де найменше пізнається через осягнення цілого. Народно-пісенна, словесна основа (прислів’я, приказки) також є невід’ємною складовою його творів, де слово-образ, його колірний еквівалент утворюють нерозривну єдність, позначену і гумором, і характерництвом, і мудрістю – невід’ємними рисами особливостей національного характеру і душі. Її складовими художник вважає пластичну та ідейну метафору, так зване «олюднення» живих істот – братів наших менших, звірів і птахів, драматизм боротьби формальних елементів твору, що й складає його своєрідну інтригу, надає картині відчуття живого життя, його пульсації, ритму, силуетних «накладок», лінеарної орнаментальності.

На виставці представлено роботи Михайла Попова різних років творчості. До них належать як відомі широкому загалу картини майстра, що стали своєрідним еталонними зразками його творчості, так і роботи, показані вперше, виконані в техніці живопису, акрилу, акварелі.

У цих роботах, Михайло Попов постає як майстер «відомий і невідомий», презентуючи себе, як витонченого графіка, що зумів у класичному варіанті використання акварелі віднайти власну авторську техніку. 

Михайло Попов  – відомий український художник, народився в 1946 році на хуторі Ягли, Харківської області. Закінчив Харківський художньо – промисловий інститут (нині Харківська державна академія дизайну і мистецтв), де навчався у Є. Бикова, Н. Вергун та А. Константинопольского. Учасник багатьох вітчизняних за закордонних виставок. Персональні проекти відбувались в Харкові, Києві, Львові, Торонто (Канада), Празі (Чехія), Ризі (Латвія) та Вашингтоні (США). Член Національної спілки художників України. Заслужений художник України з 2005 року. Твори знаходяться у музейних та приватних колекціях України та за кордоном. Живе і працює в Харкові. 

Михайло Попов | Живопис
Категорія:

Михайло Попов. Живопис 

16.09.2015-30.09.2015  

Творчість Михайла Попова, його авторський стиль є складним поєднанням стилістики експресіонізму, міфології, гротеску та надбання народної культури. Глибоко духовне, сокровенне і пережите ним самим «на хуторі ясеновому» на Харківщині допомагає йому трансформувати духовні народні традиції у свої образотворчі версії, де сюжетно-тематичний пантеїзм його композицій про сільський, «хутірський» побут і працю поєднано з фольклором, фантастичними уявленнями та віруваннями народу, поетичними легендами та повір’ями. Це дає підстави вважати його творчий доробок своєрідним слобожанським перекладом «Лісової пісні» Лесі Українки, де насиченість і одухотвореність простого, архаїчного побуту, поетичність сприйняття світу така, що людина підноситься над буденністю і на рівних говорить з усім і вся. Його роботи надзвичайно щільно заповнено змістом, дією, персонажами. Михайло творить світ, який водночас є видимим і не видимим. Він являється не кожному і не всякому, а лиш тому, хто хоче його бачити, вірить у всеохоплюючу єдність буття, його взаємопов’язаність, де найменше пізнається через осягнення цілого. Народно-пісенна, словесна основа (прислів’я, приказки) також є невід’ємною складовою його творів, де слово-образ, його колірний еквівалент утворюють нерозривну єдність, позначену і гумором, і характерництвом, і мудрістю – невід’ємними рисами особливостей національного характеру і душі. Її складовими художник вважає пластичну та ідейну метафору, так зване «олюднення» живих істот – братів наших менших, звірів і птахів, драматизм боротьби формальних елементів твору, що й складає його своєрідну інтригу, надає картині відчуття живого життя, його пульсації, ритму, силуетних «накладок», лінеарної орнаментальності.

На виставці представлено роботи Михайла Попова різних років творчості. До них належать як відомі широкому загалу картини майстра, що стали своєрідним еталонними зразками його творчості, так і роботи, показані вперше, виконані в техніці живопису, акрилу, акварелі.

У цих роботах, Михайло Попов постає як майстер «відомий і невідомий», презентуючи себе, як витонченого графіка, що зумів у класичному варіанті використання акварелі віднайти власну авторську техніку. 

Михайло Попов  – відомий український художник, народився в 1946 році на хуторі Ягли, Харківської області. Закінчив Харківський художньо – промисловий інститут (нині Харківська державна академія дизайну і мистецтв), де навчався у Є. Бикова, Н. Вергун та А. Константинопольского. Учасник багатьох вітчизняних за закордонних виставок. Персональні проекти відбувались в Харкові, Києві, Львові, Торонто (Канада), Празі (Чехія), Ризі (Латвія) та Вашингтоні (США). Член Національної спілки художників України. Заслужений художник України з 2005 року. Твори знаходяться у музейних та приватних колекціях України та за кордоном. Живе і працює в Харкові. 

Михайло Попов | Живопис
Категорія:

Михайло Попов. Живопис 

16.09.2015-30.09.2015  

Творчість Михайла Попова, його авторський стиль є складним поєднанням стилістики експресіонізму, міфології, гротеску та надбання народної культури. Глибоко духовне, сокровенне і пережите ним самим «на хуторі ясеновому» на Харківщині допомагає йому трансформувати духовні народні традиції у свої образотворчі версії, де сюжетно-тематичний пантеїзм його композицій про сільський, «хутірський» побут і працю поєднано з фольклором, фантастичними уявленнями та віруваннями народу, поетичними легендами та повір’ями. Це дає підстави вважати його творчий доробок своєрідним слобожанським перекладом «Лісової пісні» Лесі Українки, де насиченість і одухотвореність простого, архаїчного побуту, поетичність сприйняття світу така, що людина підноситься над буденністю і на рівних говорить з усім і вся. Його роботи надзвичайно щільно заповнено змістом, дією, персонажами. Михайло творить світ, який водночас є видимим і не видимим. Він являється не кожному і не всякому, а лиш тому, хто хоче його бачити, вірить у всеохоплюючу єдність буття, його взаємопов’язаність, де найменше пізнається через осягнення цілого. Народно-пісенна, словесна основа (прислів’я, приказки) також є невід’ємною складовою його творів, де слово-образ, його колірний еквівалент утворюють нерозривну єдність, позначену і гумором, і характерництвом, і мудрістю – невід’ємними рисами особливостей національного характеру і душі. Її складовими художник вважає пластичну та ідейну метафору, так зване «олюднення» живих істот – братів наших менших, звірів і птахів, драматизм боротьби формальних елементів твору, що й складає його своєрідну інтригу, надає картині відчуття живого життя, його пульсації, ритму, силуетних «накладок», лінеарної орнаментальності.

На виставці представлено роботи Михайла Попова різних років творчості. До них належать як відомі широкому загалу картини майстра, що стали своєрідним еталонними зразками його творчості, так і роботи, показані вперше, виконані в техніці живопису, акрилу, акварелі.

У цих роботах, Михайло Попов постає як майстер «відомий і невідомий», презентуючи себе, як витонченого графіка, що зумів у класичному варіанті використання акварелі віднайти власну авторську техніку. 

Михайло Попов  – відомий український художник, народився в 1946 році на хуторі Ягли, Харківської області. Закінчив Харківський художньо – промисловий інститут (нині Харківська державна академія дизайну і мистецтв), де навчався у Є. Бикова, Н. Вергун та А. Константинопольского. Учасник багатьох вітчизняних за закордонних виставок. Персональні проекти відбувались в Харкові, Києві, Львові, Торонто (Канада), Празі (Чехія), Ризі (Латвія) та Вашингтоні (США). Член Національної спілки художників України. Заслужений художник України з 2005 року. Твори знаходяться у музейних та приватних колекціях України та за кордоном. Живе і працює в Харкові. 

Поточні події

Поточні події

Поточні події