Цивілізація любові

13.05.2016-29.05.2016

 

Цивілізація любові

Творче об’єднання «Буриме»

 

Валентин Грицаненко, Олег Лазаренко, Олександр Лисенко, Олександр Шеховцов.

 

Спільнота художників, відомих харківським картинколюбам кінця XX-го початку XXI cт. під дещо претензійною і безглуздою назвою на французький кшталт «Буриме» / щось із парижсько-салонного життя XVIII століття змішане з провінційно-слобожанськими рефлексіями наших буремних днів / вперше заявила про себе виставковою експозицією в Будинку художника понад двадцять п’ять років тому. Об’єднавчими чинниками були регулярні виїзди на пленер, подорожування, спільні художні уподобання і орієнтації, взаємна приязнь та товаришування.

Сьогодні «Буриме» існує як формація незалежних митців, що культивують художньо-артистичне буття у вимірах незаангажованості статутними приписами і маніфестами і сповідують моцартівську парадигму творчого розгортання Libertas  poetika /вільної поетики/.

Значимими етапами художнього «піднесення» і в філософському, і в піктурово- концептуальному сенсі для групи стали два проекти, здійснюванні художниками протягом останніх років.

Православно – мистецький проект «Блаженні ті очі, що бачать» заґрунтований на теургічних основах естетично-паломницького визионерства.

В основу концепції була покладена ідея витворення масштабного малярсько-картинкового відеоряду, художніми інтенціями якого стали спроби вихоплення мистецьким оком фізичних конкретик узагальненого духовного. Спроби опредмечування  ідеального. Спроби осягнення Вічного через плинне… Проект був уможливлений двома поїздками до Святої Землі,  пленерами в Сирії та Туреччині, подорожуванням чи не всіма визначними місцями України, Криму, російської Півночі а також паломництвом в усі Святі Лаври.

Проект «Цивілізація любові»,  що передбачав колективне авторство у створенні низки/20 робіт/ проблематик.

Проект розгорнутий у парадигмах «збирання розпорошених світів», укладання окремішніх фрагментів дискретної культури у цілісні ряди-розгортаннях, у плинні містерійні, міфопоетичні узагали. Жанрового визначення чи стильоозначальної дефініції для подібних піктурових «композитів» у художників немає. Йдеться лише  про узагальнену тенденцію характерну для монументальних виявів  світового малювання, житійний фресковий комплекс, створений Джотто у соборі св. Франциска в Ассізі чи фресковий живопис Діонісія у Ферапонтовому монастирі…

Зрозуміло, що для малярів «Буриме» наведені зразки це лише величне художнє недосяжжя, величні приклади, а ще точніше – дорога .

Дорога якою ідуть сьогодні четверо. Четверо докорінно різних, вже глибоко усамітнених / хоч спільно і хоч разом / суперечливих і таких що не завжди перебувають у мистецьких у згодах, а інколи перебувають і в режимах гострих протиріч, художників.

Художники кола «Буриме»: Безнощенко-Лучковська М.; Бойчук О.; Голеніщев В.; Грунзовський О.; Зуєв М.; Кавтарадзе Г.; Коцарев О.; Мось П.; Попов М.; Поступний О.; Різниченко О.; Савченко Б.; Середа Т.; Уваров С.; Шандиба В.; Шило О.; Шкодовський Ю.; Кочмар В.; Ландкоф В.; Лучковський І.; Сбітнєв С.

Грицаненко Валентин Георгійович — народився 1 січня 1945 р. в с. Мала Токмачка на Запоріжжі. Закінчив режисерський факультет Харківського державного інституту культури, де пізнав малярство, вивчаючи сценографію в Дмитра Власюка. Як живописець спеціальної освіти не має. Член Харківської організації Спілки дизайнерів України (1989), член Харківської організації Національної спілки художників України. Заслужений художник України (1997). Викладає дисципліни культурологічного циклу на кафедрі теорії та історії культури Харківської державної академії культури (з1969), доцент. Персональні виставки: Київ – 1996, 1997; Москва (Росія) – 1998, 2001. Основним здобутком останніх років вважає серію картин з чотирнадцяти робіт «Україна сакральна» виконаних для робочих та представницьких апартаментів Президента України. Бере участь у діяльності творчого об'єднання «Буриме» (з 1994).

Лазаренко Олег Анатолійович — народився 24 листопада 1961 у Харкові. Закінчив Харківську обласну дитячу художню школу ім. І.Ю. Репіна (1974-77), де навчався в М.Г. Безнощенко-Лучковської, та С.М.Солодовник, В.О. Хованов, В.Л. Ганоцький, В.М. Чаус, О.В. Бойчук, В.Я. Шевченко. Член Харківської організації  Спілки дизайнерів України (з 1989). Лауреат творчої премії  в галузі дизайну ім. В.Д. Єрмілова  Харківського міськвиконкому (2001). Стажувався у Вищий школі мистецтв і дизайну м. Галле; знайомився з музейними колекціями Берліна, Дрездена, Лейпціга (Німеччина, 1982). Працював дизайнером  Харківської філії Всесоюзного науково-дослідного інституту технічної естетики (1985-95). Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок. Персональні виставки: Харків – 1988, 2005; Цинциннаті  (США) – 1994; Париж (Франція) – 1999; Джерсі-Сіті, Нью-Йорк (США) – 2000, 2002; Москва (Росія) – 2000, 2003.Твори художника зберігаються в приватних та державних колекціях Арабських Еміратів, Великобританії, Венесуели, Канади та інших країн. Активно співпрацює з Центром сучасного російського мистецтва, директор О.Д. Глейзер (США). Член творчого об'єднання «Буриме» (з 1995).

Лисенко Олександр Миколайович — народився 11 серпня 1952 р. у с. Сваркове Глухівського району Сумської області. Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1976-81) де навчався в М. К. Шевченка та Г.С. Письменного. Працював дизайнером у Харківській філії Всесоюзного Науково-дослідного інституту технічної естетики. Нагороджений срібною медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР. Член Харківської організації Спілки дизайнерів України (з 1987). Персональні виставки: Лілль (Франція) -1992; Харків – 1998, 2001; Київ – 2000; Москва (Росія) – 2001. Лауреат творчої премії ім. Г. С. Сковороди Харківського міськвиконкому (2003). Твори зберігаються в Харківському художньому музеї, Києві, Москві, а також приватних збірках США, Франції, Німеччини, Чехії, Японії та ін. На своїй малій батьківщині в с. Сваркове створив художню галерею сучасного українського мистецтва Слобожанщини на честь свого батька – педагога, художника, краєзнавця М.П. Лисенка. Працює у творчій майстерні. Один із засновників творчого об'єднання «Буриме» (з 1990).

Шеховцов Олександр Олександрович — народився 21 квітня 1939 р. у Харкові. Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1964-70), де навчався у М.О. Шапошникова. Своїми вчителями вважає В.Д. Єрмілова, О. Євтушенка, О.А. Хмельницького, В.Н. Ландкофа. Працював провідним дизайнером Харківської філії Всесоюзного науково-дослідного інституту технічної естетики (1967-80), був заступником директора там же (1980-87), директором Харківського художнього музею (1987-89). Член оргкомітету установчого з’їзду Спілки дизайнерів СРСР. Член правління Спілки дизайнерів України (з 1987) та Харківської організації  Спілки дизайнерів України ( 1987). Лауреат творчої премії в галузі дизайну ім. В.Д. Єрмилова Харківського міськвиконкому (1997), лауреат Третьої  Артеади (Росія, 1997). Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних виставок. Персональні виставки: Харків – 1983, 1987, 1998, 1999, 2001, 2003; Чугуїв, Харківська обл. – 1989; Феодосія – 1997; Москва (Росія) – 1995 (чотири виставки), 1998. Твори художника знаходяться в музеях та приватних колекціях України і зарубіжжя. Один із засновників творчого об'єднання «Буриме» (з 1990).

poster_02